«Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогічного розуміння освітньої діяльності»
Очікувані результати:Будуть сформовані- навички командної роботи- вміння співвідносити досвід, що аналізується, з особистим, бачити свої помилки, шукати засоби їх корекції
Сучасна філософія освіти головною цінністю визначає людину, і це вимагає від педагога нового педагогічного мислення, пов'язаного передусім з принципово новим розумінням цілей освіти: допомогти людині в процесі становлення та розвитку її особистості накопичити й активізувати свою внутрішню силу для доцільного використання на благо — своє й тих, хто поруч. Таке розуміння цілей освіти докорінно змінює професійну позицію педагога. Сьогодні її суть полягає в педагогічній підтримці процесу становлення та розвитку особистості.
Не зробити за дитину, але активізувати її внутрішні резерви, створити
умови для саморуху
як ви розумієте вислів
Зрозуміти іншого, щоб наблизитися до себе
На часі — гуманістична педагогіка РОЗУМІННЯ. Розуміння Себе, Іншого, ситуації, смислу свого життя. Розуміння враховує існування Іншого, передбачає його безоцінне сприймання, виявлення смислів, що стоять за його словами, жестами, позами. Від того, що тривалий час спілкування вихователів і дітей (учителів і учнів, викладачів і студентів, керівників і підлеглих) вкладалося у стереотипну модель «Я і безголоса річ», здебільшого педагоги дошкільних навчальних закладів виявилися непідготовленими до впровадження принципів педагогіки розуміння. То чи можливо навчитися педагогічному розумінню? Які засоби формування цієї професійно-особистісної якості вихователя найбільш оптимальні? На ці запитання ми й намагаємося-ся відповісти.
Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогіки розуміння
Яким має бути вихователь, щоб розуміти й безумовно приймати дитину? За словами педагога-гуманіста Януша Корчака, це вихователь, який не сковує, а звільняє, не пригнічує, а підносить, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, бо він співпереживає дитині, відгукується на будь-які її прояви всім серцем.
Уміння розуміти себе та іншого інтегрує цілу систему професійних умінь, але ми вважаємо, що найбільш вагомими при цьому є аналітичні вміння,
- пов'язані з розкладанням педагогічних явищ на певні елементи з метою їх діагностики та оцінки.
- Водночас для адекватного розуміння дитини вихователю дуже важливо не просто проаналізувати ті або ті результати, але й зрозуміти, як вони співвідносяться з його власною діяльністю. І ось тут уже потрібні вміння більш високого рівня, не просто аналітичні, а рефлексивно-аналітичні, тобто пов'язані не лише з аналізом, але і з самоаналізом.
Рефлексія (геїіехіо — у перекладі з латинської «зворотне звернення»)
- сприяє усвідомленню справжніх мотивів своєї педагогічної діяльності, своїх «виховних впливів», допомагає відрізнити власні утруднення та проблеми від чужих. Рефлексія практичного мислення вихователя дає змогу застосовувати знання загального характеру до конкретної ситуації виховання.
Ми постійно стикаємося з проблемою дефіциту цієї професійної якості у вихователів дошкільних закладів, що виражається у нездатності пояснити передусім собі причини виникнення тих або тих проблем, проаналізувати свій стиль спілкування з дітьми, вторгненні в їхній Я-простір тощо. Усе зазначене зводить психологічні бар'єри в стосунках з дітьми. Отже, базовим психологічним механізмом розуміння є рефлексія, а здатність до рефлексії має стати вагомою складовою професійної компетентності вихователя, який розуміє. Робота над розвитоком цих якостей у нашіх вихователів є одним з найважливіших завдань методичної роботи.