російська мова  українська мова  англійська мова  
Допомога Люди Новини Групи
 
В пакеті "Професіонал" є ВСЕ необхідне для дистанційного навчання! Підключайте пакет "Професіонал" - розширте можливості свого сайту!
Леся Українка / Леся Українка «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви поеми.

Леся Українка «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви поеми.

Мета: поглибити в учнів уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця; вчити їх сприймати художній твір у єдності змісту й форми; дослідити у творі «Давня казка» ідею вільної творчості, вільнолюбства людини; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання; вміння логічно мислити, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів високі моральні якості — гуманізм, щирість, відданість.Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Немає людини, яка б  не

любила  свободу , але

справедлива  людина

вимагає  її  для  всіх …

Вольтер

               

Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина : «Впізнай поетичний твір Лесі Українки».

Як я так високо стояла,

Хай була б я весь вік одинока.

(«Ви щасливі, пречистії зорі»).

 

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне.

(«Хотіла б я піснею стати»).

 

Замиготіло листячко зелене,

 Посипались білесенькі квітки.

(«Давня весна»).

 

 Тож підіте і скажіте,

 Що поки я буду жити,

 Не подумаю довіку

 Зброї чесної зложити.

(«Давня казка»).

 

Та чого там, люди добрі,

 За новинками впадати?

 Може, часом не завадить

 І давніше пригадати.

(«Давня казка»).

 

Співало все, сміялось і бриніло,

 А я лежала хвора й самотня.

(«Давня весна»).

 

Якби я ваші промені мала,

Я б ніколи не мовила слова.

(«Ви щасливі, пречистії зорі»).

 

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

(«Хотіла б я піснею стати»).

 

Якби я була зіркою в небі,

 Я б не знала ні туги, ні жалю.

(«Ви щасливі, пречистії зорі»).

 

Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала.

(«Давня весна»).

 

Тільки чує — гомін, гуки,

 Десь мисливські сурми грають,

 Чутно разом, як собачі  й людські голоси лунають.

(«Давня казка»).

 

Упасти на хвилі прозорі,

 Буяти над морем хибким.

(«Хотіла б я піснею стати»).

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

Історія  написання  твору.

«Давню  казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших революційних представників суспільства  -  серед робітників. У творі йдеться і про роль поета, і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми  -  поет.

Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.

Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.

Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).

Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)

Композиція.

Твір складається з чотирьох розділів. Експозиція: знайомство з поетом. Зав'язка: зустріч поета з Бертольдом. Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом. Розв'язка: довічне ув'язнення поета, його смерть: «А поетові нащадки Слово гостреє гартують».

Сюжет твору.

Поема починається коротеньким вступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього:

Раз у раз ходила молодь

Пісні-слова вислухати.

Тільки чванливий нероба  лицар Бертольдо глузував з поета, вважав його жебраком і навіть божевільним.

Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги.

Зайшовши далеко в чужі землі, опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і повернутися назад.

У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вгамували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі зі словами:

Ми готові йти до бою,

Краще смерть, ніж вічний сором!

— кинулися в бій і перемогли ворога.

Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути перемогу.

Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і графським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги.

Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей ширяться пісні про рівність і волю. Разом з народом виступають співці і поет.

Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство і славу. Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам кинути поета до в'язниці. Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві і запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями.

Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити людей. Між нащадками поета і графа продовжується боротьба. Таким закінченням поеми Леся Українка підкреслює, що боротьба трудящих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.

Мовно-виражальні засоби.

А) Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час  летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих  намірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра  в полі»).

Б) Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, рими- соколята, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею  сумною», «пісні ідуть по людях».

В) Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди).

Г) Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків.

Золотих не хочу лаврів,

 З ними щастя не здобуду,

Як я ними увінчаюсь

То поетом вже не буду.

Такі вірші називаються напівбілими, або римованими.

Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.

Д) Іронія і сатира в поемі.

В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета:

Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень». У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом.

Проблеми і мотиви твору:

• роль митця в суспільстві;

• служіння музі й народові;

• суть людського щастя, вдячності;

• війни заради збагачення.

 

Обговорення змісту І, II розділів поеми. Бесіда за питаннями.

Закріплення вивченого матеріалу.  Проведення тестового опитування.

 

Робота на картках.

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, на що був багатий поет? Свої міркування вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.

2. Дослідіть, чим пояснити поважне ставлення молоді до поета? Чи є воно щирим? Відповідь аргументуйте.

3. Перебуваючи на самоті, поет:

А) складав музику;

Б) аналізував події своєї зустрічі з лицарем;

В) тихенько наспівував;

Г) мав думку таємну.

 

Картка № 2

1. Порівняйте, в чому полягає розуміння щастя поетом і Бертольдом. Про що це свідчить?

2. Обґрунтуйте, через що поет відмовився від будь-якої винагороди за послугу лицарю? Як це його характеризує?

3. За що вибачався поет перед Бертольдо, коли пан завітав до хатини митця?

А) не мав чим пригостити його;

Б) не запропонував йому присісти;

В) у приміщенні було трохи темнувато;

Г) у кімнаті тривалий час  не прибиралося.

 

Картка № З

1. Як на ваш погляд, про що міг думати поет, перебуваючи у своїй хатині насамоті? Наведіть переконливі обґрунтування.

2. Поміркуйте, через що поет вважав себе щасливим? Чи насправді це було так? Відповідь вмотивуйте.

3. Лицар завітав до хати поета, щоб

А) розповісти про невдале полювання;

Б) оголосити своє рішення про надання простому люду волі;

В) вибачитися за непорозуміння, яке сталося з ними під час першої зустрічі;

г) поділитися радістю через свою закоханість.

 

Підсумок уроку.

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.