русский язык  украинский язык  английский язык  
Помощь Люди Новости Группы
 
В пакеті "Професіонал" є ВСЕ необхідне для дистанційного навчання! Підключайте пакет "Професіонал" - розширте можливості свого сайту!

Стилістичні засоби лексикології і фразеології.


Классы: 
Только ученики школы и указанных классов имеют доступ к курсу.



Курс складається із 4 лекцій, 1 практичної роботи, 1 тестової роботи для перевірки знань та 1 контрольної тематичної роботи.

Лекция Лекций (3)
Задание Заданий (4)



Состав курса

Часть 1. Тропи


Епітет (гр. “прикладка”) – це художнє означення, яке дає образне змалювання якоїсь ознаки предмета чи явища, або передає емоційне ставлення до них.За способом змалювання ознак предметів і своїми художніми функціями епітети бувають різні:1) Одні з них лише підкреслюють якусь характерну ознаку предмета чи явища (сизай орел, карі очі, біле личко);2) Інші епітети пояснюють ту чи іншу ознаку відповідно до життєвої ситуації і певного художнього завдання (Леся Укріїнка: “…Все, все покину, до тебе полину, Мій ти єдиний, зламаний квіте…”);3) Є група епітетів, які передають лише емоції, пов,язані з даним предметом чи явищем у певній життєвій ситуації (А.Малишко: “Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки…”).У народній творчості вживається багато постійних епітетів (сира земля, буйні вітри, темна нічка). Народнопісенні епітети зустрічаються і у творчості поетів – Котляревського, Шевченко, Франка.Але традиційних, постійних епітетів у літературі мало.Дуже багато авторських епітетів. Творцем авторських епітетів був Т.Шевченко. Наприклад: очі голубі, аж чорні; нукчемне море; рожева зоря; кругле листя.Найчастіше епітети витажаються прикметниками. Але бувають і епітети – іменники, зокрема, прикладки (сестра – голубонька, хлопці – молодці).ПорівнянняПростий троп, пояснення одного явища через подібне за допомогою єднальних сполучників як, мов, наче, ніби: "і в рояля холодні клавіші, білі-білі, немов зима" ( Г.Чубай). Іноді сполучник опускається, в такому випадку порівняння наближається до метафори ("доба – вовчиця" (О.Ольжич)). Значна кількість порівнянь має фольклорні корені ("дівчина, як калина", "хлопець, як явір"). Гіпербола (гр. “перебільшення”) – образний вислів, який становить художнє пербільшення розміру, сили, значення предмета, явища.Наприклад: Леся УкраїнкаХотіла б я вийти у чистеє поле,Припасти лицем до сирої землі,І так заридати, щоб зорі почули,Щоб люди вжахнулись на сльзи мої…Метафора та її видиОдним з найпоширеніших тропів є метафора (гр. “перенесення”). Це образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю. Наприклад: М.КоцюбинськийТам море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті…Отже, метафора є ніби приховане порівняння. У художній мові метафора – явище образного мислення, бо збуджує і збагачує уяву, надає сприйманню емоційного забарвлення. Метафори надзвичайно різноманітні.Види метафор:-уособлення (персоніфікація) – образний вислів, у якому ознаки неживої істоти або людини переносяться на неживий предмет, явище.Наприклад: Леся Українка. Рветься осінь руками кривавимиДо далекого сонечка любого…Т.ШевченкоВітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…-алегоричний образ (гр. “іносказання”) – все зображене має переносне значення. Алегоричними є байки, можуть бути і ліричні твори. Хіба ревуть воли,як ясла повні.Алегорична мова здобула назву “езопівської”-оксюморон (оксиморон) (гр. “нісенітниця”) – поєднання слів протилежного значення Наприклад: дорослі діти, живі мерці, невесело сміявся.Метонімія та її видиЦе друга велика група тропів.Метонімія – (гр.”перейменування”) – це образний вислів, в якому предмет або явище змальовується способом заміни назвою іншого предмета чи явища, зв’язаного з першим зовнішнім чи внутрішнім зв’язком.У метонімії предмети та явища зіставляються не за подібністю, а за реально існуючим між ними зв,язком. Метонімія, як засіб образного відтворення дійсності, дуже поширена в хідожніх творах.Існує декілька різновидів метонімії:1)Заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть. Наприклад: У роки війни Україна протягнула руку допомоги поневоленим народам2)Заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших.Наприклад: П.ТичинаПеро моє пісні мережить…3)Зображення дії чи стану одним моментом.Наприклад: Стала б я на рушник та не знаю з ким.4)Заміна ім,.ям автора його творівНаприклад: читати ФранкаСинекдоха – один з поширених видів метонімії – образний вислів, заснований на кількісному зіставленні предметів, явищ; на заміні частиною цілого, одним предметом сукупності їх.Різновиди синекдохи:1) Вираження однорідної сукупності відповідним словом в одниніНаприклад: П.ТичинаВдарив революціонер – захитався світ…2) Заміна цілого частиноюНаприклад: В.СосюраВже поставила турбіну міцна робочого рука…3) заміна родового поняття видовим і навпакиНаприклад: Ой піду я понад Дунаями…Перифраз (гр. “опис, переказ”) – це такий образний вислів, в якому назва предмета чи явища замінюється описом його ознакНаприклад: замість Т. Шевченко можна сказати – овтор поеми “Наймичка”.Літота (гр. “простота”) – образний вислів, який становить художнє применшення.Наприклад: хлопчик — мізинчикІронія (гр. “прихована насмішка”) – це образний вислів, у якому слово чи група слів набувають значення протилежного основному. Іронія є засобом висміювання життєвих явищ.Наприклад: …Еней, таку уздрівши цяцю, не знав зі страху, де стояв…

Лекция Лекций (1)
Задание Заданий (1)



Часть 2. Застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми


Мета: ознайомити шестикласників із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами); формувати загально-пізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів.Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).Хід урокуІ. Організаційний моментІІ. Установчо-мотиваційний етап1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Активна й пасивна лексика української мови».2. Уведення учнів у понятійно-термінологічне поле : учитель акцентує увагу шестикласників на визначеннях таких понять, як застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми.ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласниківV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалуПояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиціЛексика української мови за вживаннямАктивна лексика — це слова, які повсякденно використовуються в особистому і суспільному житті (загальновживані слова) Пасивна лексика — це слова, які вже вийшли з ужитку (застарілі), і нові слова (неологізми), які лише нещодавно були створені або запозичені з інших мовЗастарілі слова НеологізмиАрхаїзми — це застарілі слова, що є назвами різних предметів і явищ, які мають певні наймену- вання в сучасній мові: ячати (кричати);всує (марне); червлений (багряний) Історизми — це слова, що вийшли з ужитку разом із тими предметами, які вони позначали: волость, галера, рало Це нові слова, які виникають у мові для позначення нових предметів і явищ: аквізитор (транспортний або страховий агент), дизайнер, сайт VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з темиКоментоване письмоЗаписати текст під диктовку. Знайти історизми, архаїзми, неологізми. З’ясувати значення незрозумілих слів.Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А у давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу).Творче спостереження з елементами аналізуПрочитати уривки віршованих творів. Знайти індивідуальні неологізми і визначити їх роль у тексті.Лексико-синтаксична роботаЗаписати слова до відповідної колонки таблиці. Увести в речення, ускладнені звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення.Корець, хорунжий, зріти, перст, холодильник, лікарня, піца, супермаркет, праця, уста, прач, вия, зоміст, маршрутне таксі, телефон, корзно, кауфер.Довідка: корець — металевий або дерев’яний кухоль чи ківш із держаком; хорунжий — особа, що носила прапор або корогву війська, прапороносець; зріти — бачити; перст — палець, уста — губи, прач — дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання, праник; вия — шия; корзно — старовинний одяг; кауфер — перукар.Дописати до кожного тематичного ряду 3–4 слова.1. Назви старовинної зброї: мушкет, … .2. Назви старовинного одягу: ночви, … .3.Назви старовинного посуду: куманці, … .4. Назви колишніх чинів: жандарм, … .5. Назви старовинних одиниць виміру: десятина,…Вправи:1. Випишіть в одну колонку архаїзми, в другу — історизми, в третю — неологізми.Шаровари, аероплан, очіпок, гетьман; розкрилено, сонцебриз-ний, акордитись; град, страж, вої (воїн), ланіти (щоки).2. 1. Любим сидів за портативним електролічильним апаратом, який до винаходу лічильних машин з електронного пам'яттю здавався чудом техніки (М. Руденко).2. Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі — злотозор.П. Тичина3. І стежив я, і я веснів: Акордились планети.П. ТичинаVІІ. Підсумок уроку.VІІІ. Домашнє завдання.1. Скласти невеличке оповідання у жанрі фентезі (п’ять-шість речень)2. Вправи 191, 192.

Лекция Лекций (1)
Задание Заданий (2)



Часть 3. Специфічно побутова лексика. Просторічні слова


Специфічно побутова лексика. Просторічні словаВ усному мовленні нерідко трапляються просторічні слова. Вони здебільшого мають фамільярно-розмовний або грубуватий відтінок: математичка, припертися (прийти), наколобродити, розпозіхатися, ляпати (говорити), нализатися, набратися (напитися), цмокнути (поцілувати), роззява, свинство і подібні.Ці слова можуть уживатися лише в розмовно-побутовому усному мовленні в обмеженій кількості чи в художньому творі для індивідуальної мовної характеристики персонажів. У науковому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях ця лексика недоречна й неприпустима.Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого1. Прочитати текст. З'ясувати, які лексичні засоби (слова й фразеологізми) належать до книжної лексики, які до нейтральної, які до розмовно-побутової і просторіччя. Виписати у два стовпчики: розмовно-побутову лексику у перший стовпчик і просторіччя – у другий.І. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинити діжу, а сама знов полізла на піч спати, а виспавшись, встала й пішла до сусіди в гості. Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, перекладених уподовж ночовок. Вона догадалася, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин. Але Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись...Настала Пилипівка. Потяглися довгі, як море, ночі. Молодиці на селі почали вставати вдосвіта прясти. – Мотре! – кричала з печі Кайдашиха. – Вставай прясти. Чи ти не чуєш? Вже треті півні проспівали, а ти спиш. Треба прясти на полотно. Мотре! Чи ти спиш?Мотря встала, засвітила світло, розпалила в челюстях тріски й сіла коло печі прясти. Карпо й Лаврін повставали й стали коло припічка ногами м'яти коноплі, а Кайдашиха вкрилася з головою й знов заснула. Вже Мотря напряла півпочинка і почала приставляти до печі обід, як Кайдашиха злізла з печі й сіла за гребінь. Вже надворі стало світати. Мотря стала оджимать сорочки з відмоки, а Кайдашиха навіть хати не вимела. (І. Нечуй-Левицький)ІІ. Добрий мій знайомий, В. С., хоч сам він і не мисливець, розповів мені дуже інтересний спосіб полювати ведмедя. Виявляється, що дорослі ведмеді – дуже пристрасні математики. Ви визначаєте місце, де ведмідь полює чи просто годується, берете великий аркуш дикту, пишете на тому диктові великими літерами таку математичну формулу: 2x2 = 5. Досвідчені в такім на ведмедя полюванні люди розповідають, що коли він побачить 2x2 = 5, з ним починає коїтись щось неймовірне.Він то ступне назад, удивляючись у числа, то знову до них підступить, протирає лапою очі, дивиться, дивиться і, пересвідчившись, що таки справді написано 2x2 = 5, хватається лапами за голову й починає ту голову ламати. Ламає, ламає, ламає. Довго ведмідь-математик свою бідну голову над такою математичною нісенітницею ламає.Ламає... Ви сидите – і нічичирк! Аж ось голова ведмежа тріскає й ламається. Ви злазите з дуба, підходите ведмедя, – а він уже мертвий: упокоївся з поломки голови над невірною математичною формулою (О. Вишня)Творче моделювання2. До просторічних слів дібрати синоніми й записати їх. Скласти 3 речення з просторічними словами та 3 речення з їх синонімами.Реготати, розтринькати, пика, мізкувати, достобіса, злодіяка, рюмсати, чимчикувати, перти, лементувати, плентатися, тип, врубитися, гаплик.Дослідження-трансформація3. Прочитати речення. Записати їх, замінюючи просторічні слова книжними.1. Пішла назяблася на окопах, дістала якусь погибель, покашляла два тижні, похирляла і відійшла. 2. Кажуть, німець безліч шпіонів наперед вислав і вони швендяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами. 3. Солдати збились тичбою, повитягали шиї. 4. Десь там у тому Сибіру всіляких дуже дивних думок набрався і все на багатих псячив. 5. Роман і Лінкерт ревнули «Ще не вмерла», але Володько і Олег покинули їх. 6. Викарабкається на нього з п’ять чоловіка і пре. 7. Вертаючись уночі, йдуть здебільша Ляшовим займищем. 8. Володько вичуває, що ноги його в колінах терпнуть. 9. Його босі, побиті, поколоті й попухлі ноги терпнуть і штикільгають.. 10. Може, будеш редахтором яким.

Лекция Лекций (1)
Задание Заданий (1)